Випробування жадібністю

**Випробування на жадібність**

— Отже, вирішив влаштувати Олені випробування? — з посмішкою запитав у Дмитра друг. — Правильно! А то попадеш на чергову мисливицю за статками, для якої важливі не ти, а кількість нулів на банковському рахунку.

— Нагадуй ще, — скривився хлопець. Остання з його пасій була саме такою! Витягла з нього купу грошей! Добре хоча б він опам’ятався і встиг позбутися такого тягаря. — Оленка здається дівчиною простою, не зірочка з неба. Але перестрахуватися не завадить! Пройде випробування — отримає найпишніше весілля та солодке життя, повне магазинів, салонів краси та найрізноманітніших курортів.

Дмитро продумав усе до дрібниць! Він зняв малесеньку квартирку (яку вважав справжньою коморою), орендував вітчизняний автомобіль, хоч і з огидою кривився при погляді на нього, купив одежу, у якій ходить вся країна. Одним словом, намагався виглядати максимально звичайно, щоб у дівчини навіть тіні підозри не виникло. Хоча десь він і помилявся, але Олена або не помічала, або робила вигляд, що не помічає.

— Оленка вважає, що я працюю звичайним менеджером, заощаджую на перший внесок за іпотеку, — при цих словах хлопці одночасно реготали. Дмитро міг би зараз купити собі пентхаус у центрі Києва. Добре бути сином заможних батьків! — І так, вона певна, що я сирота.

— Ну ти й вигадник! Як ти досі не розкрився? Ти ж не знаєш, як живуть звичайні люди! З самого дитинства — особистий водій, найкращі приватні школи, купа прислуги…

— Взяв у порадники одного хлопця з охорони. За невелику суму він мені все пояснив, — Дмитро глянув на годинник і підвівся. — Гаразд, мені час переодягатися та їхати за Оленою. Я обіцяв сьогодні зустріти її після університету. Можливо, зайдемо кудись по каву.

— Дивись, не отруйся, — зі смішком махнув рукою друг. — Ти до такої їжі явно не звик.

********

Дмитро нетерпляче чекав дівчину, стискаючи в руках найдорожчий букет квітів з кіоска. Для нього ця сума була такою дрібницею, що він звик віддавати більше за каву. Але треба було дотримуватися образу економного хлопця, тож він стерпів зневажливий погляд продавчині й навіть нічого не відповів.

Ось і Олена йде. Чомусь сьогодні на дівчині не було лиця! Бліда, як стіна, нікого не помічає. Та вона ось-ось заплаче!

— Що трапилося? — схвильовано запитав хлопець. Невже хтось її образив? — Оленко, що таке?

Дмитро пригорнув схлипуючу дівчину й був глибоко збентежений. А потім згадав, що Олена розповідала про хворобу батька. Можливо, все виявилося серйознішим, ніж спочатку казали лікарі.

— Щось із татом? — дівчина лише кивнула, не в змозі вимовити слова. — Так, підемо в кафе. Там зможемо поговорити.

Виявилося, він був правий — справа була в батькові. Чоловікові потрібна була операція, у ній не було нічого страшного, але його вік ускладнював ситуацію. І лікар прямо сказав: шанси пацієнта значно зростуть, якщо передати йому певну суму грошей.

— Двісті тисяч! Двісті! — Олена була вся в емоціях і навіть не помітила тонку посмішку Дмитра. Цю суму він міг легко витратити за один вечір у ресторані. — А де нам зараз знайти стільки? Усе йде на ліки!

— Я б із радістю допоміг, але зараз не можу зняти гроші з депозиту, занадто багато втрачу, — хлопець намагався виглядати засмученим. — І взагалі, ти певна, що треба платити?

— Звісно, — витерла сльози дівчина. — Здоров’я тата дорожче за будь-які гроші!

— А ти подумай, — вкрадливо почав Дмитро, — якщо зараз заплатите, то потім до твого батька жодна медсестра не підійде безкоштовно! Подайте скаргу до мінздраву чи ще куди! Не можна дозволяти цим людям наживатися на чужих бідах!

— Ми нічого не доведемо, а тато може не викарабкатися!

Олена швидко зрозуміла, що допомоги від хлопця не дочекається. Не те щоб вона очікувала… Вона знала, що не має права нічого у нього просити. І ще вона знала, що Дмитро бреше. Гроші в нього були — вона не раз бачила в його гаманці великі купюри.

Що ж, залишався останній варіант. Вона не залишить батька без операції! Навіть якщо для цього доведеться піти з університету! І нехай вона вже на четвертому курсі, без жодної трійки у заліковці.

Родина дорожча.

********

Три тижні потому.

У Олени сьогодні був просто чудовий настрій. Батько швидко одужував, а вона сама знайшла непогану роботу. Вона обов’язково закінчить навчання, трішки пізніше, але закінчить! Позбавляти себе майбутнього дівчина не збиралася.

А ще Дмитро написав, що чекає її з сюрпризом. Що це могло бути? Вона гадала.

Але незабаром її настрій впав нижче нуля…

— Ти пройшла випробування, — хлопець був одягнений у брендовий одяг, на зап’ясті блищали дорогі годинники, аОлена повернулася й пішла, навіть не озирнувшись на шокованого Дмитра, який так і лишився стояти з коробочкою в руках, немов зачарований її впертим мовчанням.