Випробування жадібності

Перевірка на жадібність

— То вирішив влаштувати Олені перевірку? — з усмішкою запитав у Ярослава друг. — Правильно! А то знову натрапиш на мисливця за статком, для яких важливі не ти, а кількість нулів на твоєму банківському рахунку.

— Нагадувати не треба, — зікривився хлопець. Остання його пасія була саме такою! Викачала з нього купу грошей! Добре хоча б, що очі розкрив і вчасно звільнився від такого баласта. — Оленка здається дівчиною простою, зір із неба не зриває. Але перестрахуватися ніколи не завадить! Пройде перевірку — отримає найрозкішніше весілля та солодке життя, повне магазинів, салонів краси і найекзотичніших курортів.

Ярослав продумав усе до дрібниць! Він зняв квартирку (на його думку — справжню комору), узяв напрокат вітчизняний хіт авторинку, хоч і брезгливо кривився при погляді на нього, купив одяг, у якому ходить пів країни. Взагалі, намагався виглядати максимально звичайно, аби в дівчини жодного підозріння не виникло. Хоча деінде помилявся, але Олена або не помічала, або вдавала, що не помічає.

— Оленка думає, що я працюю звичайним менеджером, збираю гроші на перший внесок по іпотеці, — при цих словах обоє хлопців реготали. Ярослав зараз може купити пентхауз у центрі міста. Добре бути сином заможних батьків! — І так, вона певна, що я сирота.

— Ну ти й фантазер! Як тобі досі не розкрили очі? Ти ж не знаєш, як живуть звичайні люди! З дитинства — особистий водій, найкращі приватні школи, купа прислуги…

— Взяв собі дорадником одного хлопця з охорони. За невелику суму він мені все пояснив, — Ярослав глянув на годинник і підвівся. — Гаразд, мені час переодягатися та їхати за Оленою. Обіцяв сьогодні зустріти її з університету. Може, зайдемо кудись по дорозі.

— Дивись, не отруйся, — зі сміхом махнув рукою друг. — Ти до такої їжі явно не звик.

*************************

Ярослав нетерпляче чекав дівчину, стискаючи в руках найдорожчий букет квітів, який знайшов у кіоску. Для нього ця сума була настільки дріб’язковою, що й за каву він зазвичай віддавав більше. Але треба ж підтримувати образ економного хлопця, тож він стерпів зневажливий погляд продавчині й навіть нічого їй не відповів.

А ось і Олена йде. Чомусь сьогодні в дівчини на обличчі немає навіть нам’яти посмішки! Бліда, як стіна, нікого навколо не бачить. Та ж вона мало не плаче!

— Що трапилося? — схвильовано запитав хлопець. Невже хтось її образив? — Оленко, що таке?

Ярослав притиснув до себе схлипуючу дівчину й був геть розгублений. Потім згадав, що Олена розповідала про хворобу батька. Можливо, все серйозніше, ніж спочатку казали лікарі.

— Щось із батьком? — дівчина лише кивнула, не спроможна вимовити ані слова. — Так, підемо до кав’ярні. Там зможемо поговорити.

Виявилося, він був правий — справа стосувалася батька дівчини. Чоловікові потрібна була операція, у ній не було нічого надто складного, але вік ускладнював ситуацію. Лікар прямо сказав, що шанси пацієнта на успіх значно зростуть, якщо передати йому певну суму.

— П’ятдесят тисяч! — Олена була повна емоцій і навіть не помітила ледь помітну усмішку Ярослава. Він міг витратити стільки за вечір у ресторані, навіть не помітивши. — А де нам зараз знайти стільки? Все йде на ліки!

— Я б із радістю допоміг, але зараз не можу зняти гроші з депозиту, занадто багато втрачу, — хлопець намагався виглядати засмученим. — І взагалі, ти впевнена, що треба платити?

— Звісно, — витерла сльози дівчина. — Здоров’я батька дорожче за будь-які гроші!

— Подумай, — почав вмовляти Ярослав, — якщо ви зараз заплатите, потім до твого батька жодна медсестра без грошей і підійти не захоче! Подайте скаргу в міністерство! Не можна дозволяти таким людям наживатися на чужому горі!

— Ми нічого не доведемо, а татові може стати гірше!

Олена швидко зрозуміла, що допомоги від хлопця не дочекається. Не те щоб вона чекала… Дівчина розуміла, що не має права нічого у нього просити. А ще вона розуміла, що Ярослав бреше. Гроші в нього були — вона бачила в його гаманці великі купюри.

Що ж, залишався останній варіант. Батька без операції вона не залишить! Навіть якщо доведеться покинути університет! І хоч вона перейшла на четвертий курс і не мала жодної трійки в заліковці.

Родина важливіше.

***************************

Три тижні потому.

У Олени сьогодні був просто дивовижний настрій. Батько йшов на поправку, а сама вона знайшла непогану роботу. Вона обов’язково закінчить навчання, трохи пізніше, але закінчить! Позбавляти себе майбутнього дівчина не збиралася.

Та ще й Ярослав написав, що чекає на неї з сюрпризом. Що це може бути? Вона гадала, гадала…

Але незабаром її настрій впав нижче плинності…

— Ти пройшла перевірку, — х— Я впевнений, що ти зі мною не через гроші, — сказав він, але в її очах вже горіли вогні розпачу, і вона повернулася, назавжди залишивши його з питанням: чи варто було так перевіряти кохання?