Зрада на весільному бенкеті

Олена Миколаївна постукала у двері квартири сина та невістки. Її переповнювала радість — хотіла показати фото з розкішного весілля молодшої доньки, яке відбулося минулих вихідних. Двері відчинилися, і на порозі з’явилася невістка Соломія. Її обличчя було похмурим, очі червоніли від сліз. “О, це ви? Заходьте”, — кинула вона холодно. Олена Миколаївна одразу відчула щось недобре. “Соломіє, що трапилося?” — обережненько запитала вона, заходячи. “Трапилося! Ми з вашим сином незабаром розлучимося!” — випалила Соломія, і голос їй тіпався від образи. “Як розлучимося? Чому?” — здивовано скрикнула свекруха. “А ви не знаєте, що ваш син наробив?” — з їдким сарказмом кинула Соломія. “Ні! Що він зробив?” — Олена Миколаївна розуміла, що серце стискається від тривоги.

Два місяці тому в затишному містечку над Дніпром спалахнула сварка між Соломією та сестрою чоловіка, Марійкою. “Весілля ж раз на життя! Чому не хочете відсвяткувати гідно?” — обурилася Марійка, почувши, що Соломія з братом Тарасом вирішили обійтися без розкошів. “Мені здається, це марна витрата грошей. Краще вкласти їх у щось корисне”, — спокійно відповіла Соломія. “Наприклад?” — прищурилася Марійка. “На відпустку, машину чи перший внесок за квартиру”, — промовила Соломія. “Тобто гроші є, але ви їх не хочете витрачати на весілля?” — здивувалася Марійка. Соломія не відповіла, але її мовчання було кращемовним.

Тарас і Соломія обмежилися скромною реєстрацією у РАГСі та невеличкою вечерею з найближчими. Запросили й Марійку з нареченим. Спочатку вона казала, що не прийде, але в останній момент передумала — мала на це причину.

Після реєстрації молодята і гості вирушили до батьків Соломії, у їхній затишний дім на околиці. Гостей було небагато — лише дванадцять осіб, але стіл ламався від домашніх страв.

Коли почалися тости, Марійка раптом підвелася з келихом. Її голос тремтів: “Бажаю щастя молодим! Але хочу сказати ще дещо: ми з Дмитром теж одружуємося!” Усі очі звернулися до неї. Всі почали вітати, а Соломія відчула, як серце стискається від гіркоти. Марійка ж сяяла, хвалилася, що влаштує таке весілля, про яке говоритиме все місто.

Соломія до кінця вечора не могла позбутися образи. Ввечері вона вилила душу Тарасу: “Навіщо вона це сказала? Щоб нам підсипати?” — “Забий, Соломко, — заспокоював він. — Зате наші гроші цілі, витратимо їх на щось справді потрібне.” — “А давай на море?” — підбадьорилася Соломія. — Хочу втекти від усього цього.” — “Давай завтра подумаємо”, — ухилився Тарас.

Через два тижні Марійка вручила їм запрошення на своє весілля. “Не хочу туди йти”, — буркнула Соломія. “Не хочеш — не підемо”, — посміхнувся Тарас. “А може, тоді на море?” — загострилася Соломія. — Її бачити не хочу.” Тарас раптом занервував. “На весілля сестри я не можу не піти”, — промовив він. “Тоді навіщо казав, що можна не йти?” — образилася Соломія.

Втім, вона все ж пішла. Весілля було вражаючим: лімузин, банкет у найкращому ресторані, феєрверки. “Ну й розмах! — здивувалася Соломія. — Плать, напевно, коштує як моя зарплатня за півроку.” Тарас щось незрозуміло пробурчав.

Наступного дня Соломія знову заговорила про море: “Я подивилась квитки, поїдемо?” — “Соломко, грошей нема”, — сказав Тарас. “Як нема? У нас же двісті тисяч відкладено!” — “Я їх… позичив Марійці на весілля, — вимовив він. — Але вона поверне.” Соломія зблідла. “Позичив? Без мене? Ми ж їх разом збирали!” — “Вона дуже просила, — виправдовувався Тарас. — Поверне частинами.” — “Мені вони потрібні зараз!” — крикнула Соломія, відчуваючи, як її обманюють.

Саме тоді застукала Олена Миколаївна. Вона увійшла, світячись від щастя за весілля доньки. Соломія не витримала: “Ви знали, що ваш син оплатив Марійці весілля?” — “Звісно, — спокійно відповіла свекруха. — Хто ж, як не рідний брат, допоможе?” — “Неймовірно! — захлинулася Соломія. — Ми відмовилися від свого свята, а він віддав гроші їй! Ти зрадник, Тарасе!” — “Ти чого через якісь гроші розвела сцену?” — обурилася Олена Миколаївна. Соломія ледве стримала сльози. “Половина цих грошей — мої! — чітко сказала вона. — Поверни до кінця тижня, інакше — до суду!” З цими словами вона вийшла.

“Оце ж невдячна! — кинула їй услід свекруха. — Щойно вийшла заміж, а вже скандали робить!” Але Соломія не жартувала. Вона подала на розлучення і виграла в суді — Тарас маВона зібрала речі, останній раз оглянула пусту квартиру і вийшла за двері, усміхаючись новій дорозі, яка чекала попереду.