Чудова новина

Чудова новина

Соломія поспішала додому. В неї була добра новина для чоловіка, та не просто добра, а чудова! Треба відзначити. По дорозі вона зайшла до крамниці й придбала пляшечку вина. Зараз приготує вечерю, вони вип’ють разом…— мріяла Соломія.

— Тарасе, я вдома! — гукнула вона, заходячи у маленьку квартиру. Кричати не було потреби — у такому помешканні з будь-якого кута чутно, як клацає замок. Та радість переповнювала її, і вона не могла стримуватися.

Тарас неохоче вийшов їй назустріч.

— У мене така новина! Зараз швидко приготую вечерю, сядемо й відзначимо. Я навіть вино купила. Дивись. — Соломія дістала з пакета пляшку, не помічаючи напруженого погляду чоловіка. — Віднеси на кухню, а я поки переодягнусь. — Вона пройшла повз нього до шафи, одягла коротенький халатик, що йому подобався, поправила волосся й закрила дверцята.

Тарас сидів перед телевізором з вимкненим звуком, дивлячись крізь екран. Соломія підійшла.

— Що трапилося? Мамі знову погано? — обережно спитала вона.

Чоловік мовчав. Вона сіла поруч, покрила його руку своєю долонею.

— Що б не сталося, ми впораємося. Я отримала… — Соломія не встигла договорити, Тарас різко відібрав руку й підвівся з дивана.

— Добре, розкажеш пізніше. Піду готувати.

На кухні вона смажила картоплю, мучаючись від невідомості. Випитувати було марно. Радісний настрій зник. Погана ідея із вином… Але ж вона не знала…

Із Тарасом вони одружилися півтора роки тому. Він уже працював у великій будівельній компанії, а Соломія дописувала диплом. Жили на зарплату чоловіка, тому знімали маленьку квартиру — поки вистачало.

Частину грошей Тарас відсилав матері, яка жила в іншому місті та часто хворіла. Коли Соломія влаштувалася на роботу, вони навіть почали відкладати на власне житло, хоча такими темпами ще й віку не вистачить.

Мріяли вночі, що одного дня відкриють свою фірму: Тарас буде проектувати будинки, а вона — займатися дизайном. Але для цього потрібен досвід. Люди не підуть до невідомої контори. Потрібні рекомендації. Тоді вже й велика квартира з’явиться, і діти…

Поки що Соломії доручали лише дрібні нудні проекти, де вона не могла проявити талант. Але вона працювала з запалом, вірячи, що одного дня її помітять.

І ось сьогодні керівник сказав, що хоче доручити їй відповідальне замовлення — оформити квартиру для багатої дами, яка готує подарунок синові на весілля. Терміни обмежені, тому Соломію звільнили від усіх інших справ, щоб вона встигла. За швидкість — окрема оплата.

Вона впевнено взялася за справу. У голові кипіли ідеї. Квартира вийде як із журналу! Замовниця — витончена пані Ізольда Людвігівна — попросила не економити. Домовилися, що Соломія накреслить план, а якщо все сподобається — почнеться ремонт.

Ось і поспішала вона поділитися радістю із чоловіком. Але пляшка вина лишилася неторканою. Після мовчазної вечері Соломія сіла за комп’ютер. Коли вона вже забула про все на світі, Тарас підійшов.

— ВідволікВона зрозуміла, що тепер її життя починається з чистого листа, без Тараса, але з вірою у власні сили.